У столиці, що розкинулася на берегах Чаопраї, сьогодні проживає понад 7 мільйонів людей. Місто є одним із найбільш динамічно зростаючих у світі та належить до найбільших міжнародних центрів туризму та економіки. Тут проживає королівська родина, тут розташовані уряд країни та регіональна адміністрація, і тут зосереджені найважливіші промислові, торговельні та фінансові підприємства. Щороку Бангкок відвідують понад 2 мільйони туристів. До послуг гостей понад 200 першокласних готелів (зокрема найбільший у світі на 3700 місць), а також величезна кількість ресторанів.
Офіційна назва Бангкок у перекладі з тайської означає «місто дикої сливи». Так колись називалося невелике рибальське село на березі Чаопраї, на місці якого пізніше було засновано місто. Ще одну назву Бангкок отримав під час урочистої церемонії проголошення столицею країни. Це найдовша назва міста у світі:
Крунг Тхеп Маханакхон Амон Раттанакосін Махінтара Аюттхая Махаділок Пхоп Ноппарат Ратчатхані Буріром Удомратчанівет Махасатан Амон Піман Аватан Сатіт Саккатхаттія Вітсанукам Прасіт
— що означає: «Місто ангелів, велике місто, місто — вічний скарб, неприступне місто бога Індри, велична столиця світу, обдарована дев’ятьма дорогоцінними каменями, щасливе місто, сповнене надмірного багатства, величний королівський палац, що нагадує божественну обитель, де панує втілений (бог), подарований Індрою і збудований Вішнукарманом».
Проте жителі Бангкока називають своє місто просто Крунг Тхеп («Місто ангелів»).
Історичний центр столиці розташований на острові Раттанакосін, утвореному річкою Чаопрая, її рукавом та прилеглими територіями. Оскільки місто будувалося в часи загрози нападів бірманців, безпека була на першому місці, тому перші будівлі з’явилися саме на острові. Пізніше, коли проблема вторгнень була вирішена, Бангкок почав розростатися (наприклад, храми середини XIX століття розташовані за межами Раттанакосіна). На самому острові сьогодні знаходяться найстаріші споруди — Королівський палац, Храм Смарагдового Будди, кілька інших храмів та історичних пам’яток. До них належать залишки міського муру XIX століття та перші житлові будинки. В історичній частині столиці також розташовані парламент, більшість урядових організацій та міністерств. Проте тут є й будівлі останніх десятиліть та сучасні пам’ятники, такі як Монумент демократії, зведений на згадку про події 1992 року.
У Бангкоку існує велика китайська діаспора. Спочатку на острові, де зараз знаходиться Королівський палац, жили китайські іммігранти (хуацяо). Але коли почалося будівництво Бангкока, їх усіх переселили, дозволивши оселитися за три кілометри вниз за течією річки. Так виник Чайна-таун Бангкока. У XIX столітті це був головний торговельний центр країни, і китайці контролювали значну частину ринку. Сьогодні Чайна-таун — це меншою мірою етнічний, а більшою мірою історичний район, один із найшанованіших у столиці. З часів розквіту збереглося лише кілька великих храмів.
Район Сілом, названий на честь вулиці Сілом (Бангкокська Уолл-стріт), є сучасним центром міста. Тут розташована більшість офісів великих компаній і майже половина всіх іноземних посольств. Також тут зосереджені найвищі будівлі та найдорожчі готелі. Звісно, у Сіломі є й дешевші готелі, проте економні туристи воліють зупинятися в історичному центрі або в Сукхумвіті. На вулицях Сіпхая та Суравонг у північній частині Сілома розташовано безліч ринкових яток, окремих магазинів та супермаркетів.
Далі на північ розташований так званий Сіам-сквер, торговий центр міста. Тут зосереджені найбільші супермаркети — Siam Discovery Center, Colloseum Dep. Store, Tokyo, World Trade Center. Там, як і в менших магазинах, ціни нижчі, ніж у туристичних районах, і однозначно нижчі, ніж у Сіломі.
На схід від головної торгової зони розташований район Пхленчіт — місце найдорожчих готелів (наприклад, Hilton International) та решти посольств (перші, як уже згадувалося, знаходяться в Сіломі), зокрема США, Великої Британії та Швейцарії.
Найпопулярнішим серед туристів є Сукхумвіт: більшість відвідувачів Бангкока зупиняються саме тут. Район названий на честь головної вулиці, від якої починається шосе, що веде на південний схід до кордону з Камбоджею. Особливість району: тут мало жвавих перехресть; головну вулицю перетинають лише невеликі, часто тупикові бічні вулички. Там майже немає автомобільного руху (хоча головна вулиця Сукхумвіт досить шумна і широка), зате багато — якщо не більшість — місцевих гоу-гоу барів та пабів. Тож не дивно, що вночі тут вирує життя.
Шопінг — невід’ємна частина життя в Бангкоку. Окрім численних сувенірів, часто купують прикраси, всесвітньо відомий тайський шовк, вироби зі шкіри, одяг на замовлення, антикваріат, а також вироби з тикового дерева, кераміку та бронзу. Кожен турист зазвичай намагається привезти додому живі тайські орхідеї та екзотичні фрукти. Для шопінгу Бангкок пропонує всі можливості: невеликі крамниці на великих ринках у Бо-Бе та Пратунам, оптові склади та торгові офіси одягу та взуття на березі каналу Маханак, величезні торгові комплекси в районі вулиці Ратчада. Варто також згадати великі супермаркети Yaohan, Robinson, Zen та Tokyo — вони розташовані близько один до одного, на відміну від інших універмагів, розкиданих по всьому місту.
Бангкок — справжній рай для гурманів. Тайська кухня пропонує найбільший вибір вишуканих страв зі свіжих морепродуктів. Рибу, крабів, величезних омарів та тигрові креветки можна приготувати як у гострому (тайському) варіанті, так і за європейськими рецептами. Вражає не лише різноманітність меню, а й самих ресторанів — від простих вуличних яток до елегантних і дорогих закладів. Так, на вулиці Ратчада знаходиться всесвітньо відомий ресторан просто неба Tum Nuk Thai, занесений до Книги рекордів Гіннеса як найбільший ресторан у світі. Він займає таку велику площу, що офіціанти змушені пересуватися на роликових ковзанах. Оскільки в Tum Nuk Thai одночасно можуть розміститися 1200 гостей, він ідеально підходить для великих вечірок та туристичних груп. У Бангкоку також є кілька «плавучих» ресторанів — там чудова вечеря легко поєднується з річковим круїзом.
Що стосується розваг, то в тайській столиці немає жодних проблем: тут є традиційні тайські танці, коктейль-бари, караоке та дискотеки. Проте справжній смак нічного життя можна відчути лише в Патпонзі. Цей район часто називають «сексуальним Діснейлендом», але не варто сприймати його виключно як скупчення сумнівних місць. Тут є також хороші ресторани, нічний ринок та магазини. Патпонг розділений на три зони: Патпонг 1 і Патпонг 2 — це дві паралельні вулиці (більша з них — Сой Суперстар); Патпонг 3 також називають Сілом 4, це тупикова вулиця, призначена для геїв. Бари відкриваються в різний час, переважно з 18:00, але є й такі, що відкриваються лише о 1:00 ночі. У Патпонзі можна зустріти не лише туристів, а й місцевих жителів. Проте іноземці особливо полюбляють цей район: тут можна повечеряти, посидіти в кафе до ранку, розважитися та знайти дозвілля на свій смак.