Місто Полоннарува

Місто Полоннарува, середньовічна столиця острова з 1070 по 1293 рік, і сьогодні залишається одним із найважливіших центрів культурної спадщини країни. Протягом багатьох років Полоннарува слугувала правителям Анурадхапури резиденцією, місцем відпочинку та притулком під час тамільських вторгнень, одне з яких призвело до завоювання півночі острова. За іронією долі, саме завойовники надали Полоннаруві статус столиці. У 1070 році сингальському королю Віджаябаху I вдалося звільнити Полоннаруву, вигнати загарбників з острова та відновити сингальський суверенітет. У 1073 році він офіційно зійшов на престол в Анурадхапурі, проте визначив Полоннаруву адміністративною столицею острова.

За правління короля Паракрамабаху Великого (1153–1186) Шрі-Ланка стала відомою як одна з найбагатших країн Сходу. Його девізом було: «Жодна крапля дощу, що падає з неба, не повинна досягти моря, не принісши користі людям». Король вклав величезні сили та кошти в будівництво складної іригаційної системи в посушливому регіоні Полоннаруви, завдяки чому ця територія стала придатним для життя місцем. До сьогодні збереглися штучні водойми, канали та водні басейни. Археологічні розкопки, що проводяться з початку XX століття, відкрили залишки стародавнього міста. Руїни будівель, палаців і монастирів справляють незабутнє враження.

Найважливішою пам’яткою Полоннаруви є скельний храм Гал Віхара, найвідоміший храм Шрі-Ланки. Чотири статуї Будди в різних позах були висічені з єдиної гранітної скелі і датуються XII століттям. Попри величезні розміри, скульптури виглядають дуже реалістично. Особливо цікавою є третя статуя, що зображує семиметрового Будду зі схрещеними на грудях руками. Вважається, що таким чином скульптор хотів підкреслити людську природу Будди.

В Археологічному музеї Полоннаруви виставлена велика колекція прикрас, предметів побуту, інструментів, старовинних монет та релігійних статуй.